Клітинний склад крові здорової людини досить постійний. Тому різні його зміни, що наступають при захворюваннях, можуть мати важливе діагностичне значення.

Найпростішим, інформативним і часто вживаним способом дослідження крові є загальний клінічний аналіз крові. З його допомогою можна виявити різні запальні захворювання, алергічні стани, захворювання самої крові. У ряді випадків це дослідження дозволяє визначити найбільш ранні ознаки хвороби. Тому аналіз крові завжди виконується при профілактичних оглядах. За допомогою повторних досліджень можна оцінювати ефективність лікування і тенденцію до одужання.

Загальний аналіз крові може бути скороченим, що містить показники гемоглобіну, лейкоцитів, швидкість осідання еритроцитів, і розгорнутим, в якому зазначені всі елементи крові. Цей аналіз виявляє число, розміри, форму еритроцитів і вміст у них гемоглобіну; гематокрит - відношення обсягу плазми (рідкої частини крові) до загальної кількості клітин крові; загальне число лейкоцитів і процентне співвідношення їх окремих форм; число тромбоцитів; швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) . При необхідності даний аналіз може бути ще більш детальним.

 

Показники стану серцево–судинної системи мають надзвичайно важливе значення в роботі фельдшера, оскільки часто сільські жителі з проблемами здоровя, звертаються, впершу чергу, до фельдшера ФАПу.

Саме від його правильної оцінки та виявлення відхилень від фізіологічної норми залежить подальша доля пацієнта.

Крім того оцінка показників роботи серця та  гемодинамічних показників стану ССС є актуальним завданням  їх оцінки в кардіології, анестезіології, в хірургічній та реанімаційній практиці, при лікуванні хронічної серцевої недостатності, в педіатрії та гінекології.

 

НАВІЩО ПОТРІБЕН
АНАЛІЗ КРОВІ